Безпека дітей: як поводитися під час терористичної загрози

 

Тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, вбивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.

Під тероризмом розуміють здійснення терористичних актів, що зумовлені певними політичними чи соціальними обставинами. Терористи, як правило, націлені на невійськовий персонал або цивільних осіб і є субнаціональними або підпільними групами. Склад терористичних груп, як правило, залежить від оточення, відносин із державою, мотивації та / або цілей.

Організація Об’єднаних Націй визнає тероризм однією з найбільш серйозних загроз міжнародному миру і безпеці людства. Поширення терористичної загрози обумовлюється процесами світової глобалізації, інтернаціоналізації, що тривають, а також підвищенням рівня міжнародної злочинності.

Україна поділяє стурбованість світової спільноти щодо таких глобальних загроз людству, як поширення тероризму, у тому числі, пропаганда терористичної ідеології, застосування терористичних методів для досягнення злочинної мети. У зв’язку з цим, у Стратегії національної безпеки України “Україна у світі, що змінюється” поширення тероризму визначається як один з чинників, що загрожує глобальній міжнародній стабільності та негативно позначається на безпековому середовищі держави.

Система визначає маркери терористичних загроз: «СІРИЙ», «СИНІЙ», «ЖОВТИЙ» та «ЧЕРВОНИЙ». Станом на 28 травня 2020 року визначені такі рівні терористичних загроз в Україні:
«ЧЕРВОНИЙ» (реальна загроза) – Донецька та Луганська області, АР Крим
«ЖОВТИЙ» (імовірна загроза) – Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області
«СИНІЙ» (потенційна загроза) – м. Київ, Київська, Дніпропетровська, Закарпатська, Рівненська, Хмельницька, Черкаська та Чернівецька області
«СІРИЙ» (можлива загроза) – Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Полтавська та Тернопільська області

На засадах довіри і співпраці громадяни України можуть повідомити про будь-які факти прибуття та перебування в регіоні підозрілих осіб, наміри здійснення сепаратистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності на електронну скриньку (callcenter@ssu.gov.ua) та цілодобовий безкоштовний телефон довіри Служби безпеки України (0-800-501-482).

Вузлики на пам’ять

Як діяти, якщо ви виявили підозрілий предмет

Будь-який підозрілий предмет, що знаходиться у незвичному для нього місці, може виявитися вибуховим пристроєм. Зовнішній вигляд знахідки може приховувати її справжнє призначення. Для камуфляжу вибухових пристроїв використовують звичайні побутові предмети: сумки, пакети, коробки, іграшки тощо.

Якщо виявлений предмет, на вашу думку, не повинен знаходитися в цьому місці, зверніть на нього увагу:

Дії у громадському транспорті: спробуйте встановити, чий предмет/річ, опитайте людей, що перебувають поруч. Якщо господар не встановлений – негайно повідомте про знахідку водія. 

Дії у під'їзді свого будинку: опитайте сусідів. Якщо власник не встановлений ‒ негайно повідомте про знахідку у найближче відділення поліції.

Дії в громадському закладі/установі: негайно повідомте про знахідку адміністрацію або охорону.

Не чіпайте, не пересувайте, не розкривайте виявлений предмет. Якщо це вибуховий пристрій, то будь-які дії можуть призвести до вибуху, жертв і руйнувань.

Зафіксуйте час виявлення підозрілого предмета.

Намагайтеся зробити так, щоб люди відійшли якнайдалі від знахідки.

Обов'язково дочекайтеся прибуття слідчо-оперативної групи (пам'ятайте, що ви є дуже важливим свідком).

Пам’ятайте,  будь-який предмет, знайдений на вулиці або у під'їзді, може бути небезпечним.

 

Як діяти, якщо вас захопили заручником

Захоплення заручника – це випадковий збіг обставин. Воно може статися у будь-якому місці: у транспорті, в установі, на вулиці чи в квартирі. І тоді людське життя стає предметом торгу для терористів. Злочинці можуть вимагати грошовий викуп чи ставити власні політичні вимоги.

У заручниках дотримуйтеся таких правил поведінки:

Не допускайте дій, які можуть спровокувати терористів до застосування зброї. Таку реакцію можуть викликати навіть несподіваний рух або шум. 

Будьте готові до застосування терористами пов'язок на очі, кляпів, наручників або мотузок.

Не дивіться злочинцям в очі (для нервово нестійкої людини це сигнал до агресії), не поводьтеся зухвало ‒ це може спричинити ще більшу жорстокість.

Не намагайтеся чинити опір, не проявляйте непотрібного героїзму, намагаючись роззброїти бандита чи прорватися до виходу.

Якщо вам кажуть, що ви взяті в заручники і примушують вийти з приміщення, не чиніть опір.

Якщо з вами присутні діти, знайдіть для них безпечне місце, спробуйте закрити їх від випадкових куль, якщо це можливо, тримайтеся поруч.

Виконуйте вимоги злочинців, не намагайтеся суперечити їм, не ризикуйте власним життям і життям інших людей, намагайтеся не допускати істерики та паніки.

Якщо потрібна медична допомога, говоріть спокійно і коротко, не нервуючи злочинців, нічого не робіть, поки не отримаєте дозволу.

Будьте уважні, спробуйте запам'ятати прикмети терористів: одяг, імена, прізвиська, можливі шрами і татуювання, особливості мови і поведінки, тематику розмов тощо.

Намагайтеся зберігати спокій і витримку. Будьте насторожі. Зосередьте увагу на звуках, рухах тощо.

Будьте готові пояснити наявність яких-небудь документів, номерів телефонів тощо.

Якщо утримання тривале, не давайте ослабнути своїй свідомості. Постійно тренуйте пам'ять: згадуйте історичні дати, прізвища знайомих людей, номери телефонів тощо. Виконуйте фізичні вправи, наскільки дозволяють сили і простір приміщення. Обов'язково ведіть відлік часу.

Якщо вам дали можливість поговорити з родичами по телефону, тримайте себе в руках, не плачте, не кричіть, говоріть коротко і по суті. Спробуйте встановити контакт з терористами. 

Якщо ви виявилися замкнутими в приміщенні, спробуйте привернути чиюсь увагу: розбийте шибку, покличте на допомогу, примусьте спрацювати пожежну сигналізацію тощо.

Пам'ятайте, що отримавши повідомлення про ваше захоплення, спецслужби вже почали діяти і зроблять усе необхідне для вашого звільнення.

Під час операції з вашого звільнення:

ляжте на підлогу обличчям униз, закрийте голову руками і не рухайтеся;

тримайтеся чимдалі від дверей і вікон;

не біжіть назустріч співробітникам спецслужб або від них, оскільки вас можуть сприйняти за злочинця.

Як діяти, щоб ваші соцмережі не зламали

Тільки на перший погляд здається, що персональний акаунт у соціальних мережах – це особистий простір. Навіть з обмеженим доступом тільки для друзів вашому акаунту можуть загрожувати хакери.

Кілька правил безпеки у соціальних мережах:

Встановіть надійний пароль для входу в обліковий запис. Рівень захищеності акаунта та інформації в ньому залежить від складності пароля.

Використовуйте при створенні акаунтів надійні поштові сервіси, наприклад, «Google», «Yahoo» або українські email. Не користуйтеся російськими сервісами, доступ до яких заборонено в Україні: через персональні електронні скриньки на цих ресурсах зловмисникам досить легко отримати доступ до ваших сторінок у соцмережах.

Використовуйте функцію подвійної авторизації, особливо якщо заходите у профіль з незнайомого пристрою.

Налаштуйте у профілі сповіщення про несанкціонований вхід на ваші сторінки.

Не авторизуйте особисті та корпоративні профілі на незнайомих і незахищених пристроях: вони можуть запам’ятати вказаний при вході логін і пароль, або на них може бути встановлено шкідливе програмне забезпечення чи шпигунські програми.

Не відкривайте вкладені файли у повідомленнях від сумнівних адресатів.

Фішинг є найбільш поширеним способом отримання зловмисниками паролів до поштових скриньок і сторінок у соціальних мережах. Це вид шахрайства, коли у довірливих або неуважних користувачів виманюють персональні дані клієнтів, сервісів із переказу або обміну валюти, Інтернет-магазинів.