Пріоритетні цілі, завдання та напрямки виховної роботи на 2023/2024навчальний рік

У новому 2023/2024 навчальному році педагогічні працівники працюватимуть над виховною проблемою: «Виховання учня як громадянина України, національно свідомої, життєво і соціально компетентної особистості, здатної до підприємливості й ініціативності, самовдосконалення та самореалізації у суспільстві в умовах Нової української школи».

Основною метою у вихованні учнів у 2023/2024 навчальному році буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистості, готової протистояти ворогам Батьківщини та асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

Пріоритетними для учнів початкових класів є активні методи, що спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш доцільними є такі форми діяльності: гра-мандрівка («Подорож містами України»), екскурсія («Духовні місця краю»), ігрова вправа, колективне творче панно («Моя Батьківщина»), бесіда, усний журнал («Ми – українці»). Заплановано проведення гри-мандрівки, екскурсії, уявної подорожі по Україні, складання карти з пазлів – 24 областей та АР Крим; ознайомлення з кордонами країни та представити сусідні країни: Україна – Європейська країна. Доцільно записати разом із учнями географічну адресу місця проживання.

Складовою позакласної виховної роботи для учнів молодшого шкільного віку в поточному навчальному році стане підготовка і презентація проектів патріотичного змісту, як наприклад: написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, котрі перебувають в зоні бойових дій, вітальних листівок солдатам ЗСУ.

Для старшокласників заплановані заходи просвітницького характеру із залученням фахівців, громадських і політичних діячів: семінари, круглі столи, лекції-презентації на тему незалежності та Соборності України. Наприклад, «Твоєю силою, волею, словом…», «Незалежність починається з тебе», «Без Соборності немає незалежності», «Українська революція та перша незалежність», «Злилися воєдино однині…»; ділові ігри, вікторини, диспути, брейн-ринги, обговорення, ток-шоу «Єднання заради Незалежності»; відео-уроки з подальшим обговоренням «Шлях до незалежності», «Разом з власної волі з 1919-го»; екскурсії (в тому числі віртуальні) до музеїв, місць пам’яті, пов’язаних із подіями Української революції, бібліотек; відвідання тематичних виставок; конкурси наукових проектів, регіональних і краєзнавчих презентацій з історії української державності «У боротьбі за незалежність», а також взяти активну участь  у грі «Патріот».

Завдання виховної роботи школи:

·        формування особистості – патріота України;

·        забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей;

·        формування в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування здорового способу життя;

·        розвиток творчих здібностей, підтримка обдарованих учнів.

Головними завданнями роботи освітнього закладу з батьками є:

·        утверджувати в свідомості й почуттях учня патріотичні цінності, переконання і повагу до культурно-історичного минулого України;

·        виховувати повагу до Конституції, законів України, державної символіки;

·        укріплювати розуміння взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

·        сприяти набуттю здобувачами освіти патріотичного досвіду на основі:

-         готовності до участі в процесах державотворення;

-         уміння визначати форми й способи участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади;

-         спроможності дотримувати законів і захищати права людини;

-         готовності взяти на себе відповідальність;

-         здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів.

·     формувати мовленнєву культуру, толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій;

·     утверджувати гуманістичну моральність як основу громадянського суспільства;

·     культивувати кращі риси української ментальності, як-то працелюбність, свободолюбство, справедливість, доброта, чесність, бережне ставлення до природи;

·     підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до солдата як до захисника України, героя;

·     виховувати нетерпимість до українофобства, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму тощо.

Планується осучаснити тематику та форми  проведення психолого-педагогічної просвіти батьків. Планується здійснювати цілеспрямовану роботу у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи;підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Планується педагогічним колективам здійснювати подальшу роботу щодо формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави,  до Концепції національно-патріотичного виховання до 2025 року.

Важливу роль займає превентивне виховання, яке спрямоване на реалізацію Концепції превентивного виховання дітей і молоді. Особливої уваги потребують питання, які передбачають впровадження системи підготовчих та профілактичних дій педагога, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки.

При плануванні превентивної роботи класним керівника пропонується взяти до уваги інформацію, яка характеризує  соціологічний портрет сучасної дитини.

Зусилля педагогів мають бути спрямовані на формування в учнів відповідальності, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, моральних якостей, які б регулювали їхню поведінку.

Міністерство освіти і науки України рекомендує в навчальних закладах впроваджувати програму виховної роботи з питань протидії торгівлі людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»для учнів   7-11 класів(лист від 28.05.2016 р. №1/9-264). Актуальним залишається питання щодозбереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді.

Увага педагогічного колективу спрямована та підтримку психологічного стану дітей та адаптацію дітей ВПО. Важливо стежити, щоб діти адекватно сприйняли новачка, щоб вчасно запобігти можливому булінгу. Основне завдання батьків — навчити дитину розуміти й відстоювати власні кордони та не переходити межі кордонів інших. Діти не повинні боятися казати про те, що їм неприємно, та мають звернутися по допомогу до дорослих, якщо цькування не припиняються. У цьому разі батькам треба обговорити проблему з класним керівником і шкільним психологом, а вони вже мусять поспілкуватися з батьками кривдників

Складовою частиною виховної роботи є шкільне самоврядування, яке є однією із важливих умов залучення учнів до громадської діяльності. Самоврядування  має стати для учнів справжньою школою демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління.

Зміст та організація виховного процесу визначаються його метою як очікуваним ідеальним результатом. Планується протягом навчального року реалізовувати національно-патріотичні, соціальні, екологічні, культурологічні та юридичні проекти  

Важливим в питаннях профілактики дитячої жорстокості та насильства  є  проведення належного сімейного виховання,  відродження сімейних цінностей, підвищення ваги виховної функції сім'ї та підняття її авторитету,  підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Пріоритетними в роботі школи із означеної проблеми залишаються:

·        упровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь, проведення тижнів правових знань;

·        використання інтерактивних педагогічних технологій, зокрема ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, робота в малих групах на уроках правознавства та в позакласній діяльності;

·        впровадження шкільного самоврядування в начально-виховний процес;

·        ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;

·        запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;

·        впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками навчально-виховного процесу;

·        перетворення навчальних закладів на зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату тощо.

Педагогічними працівниками школи планується забезпечити неухильне виконання спільного наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 16.01.2004 № 5/34/24/11 "Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення".

Велику увагу необхідно приділяти учням, які виховуються у сім’ях, що опинилися в складних життєвих обставинах, з метою попередження безпритульності й бездоглядності, насильства над неповнолітніми, підліткової злочинності та правопорушень, запобігання торгівлі дітьми. Класним керівникам школи необхідно здійснювати:

·        внутрішній облік дітей, які потребують посиленої уваги з боку педагогічного працівника, соціального педагога;

·        інформувати служби у справах дітей;

·        здійснювати психолого-педагогічний супровід таких дітей;

·        контролювати відвідування ними навчальних занять та якість навчання; активно залучати до громадської.

Головна мета виховної роботи – створення цілісної системи виховної роботи на основі «Основних орієнтирів виховання учнів 1- 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Виховання – це цілеспрямована діяльність, яка здійснюється в системі освіти, орієнтована на створення умов для розвитку духовності зростаючої особистості на основі загальнолюдських і національних цінностей, надання допомоги в життєвому самовизначенні, громадянській і професійній компетентності та цілісній самореалізації.

Метою виховання є розвиток духовно-моральної особистості, здатної бути повноцінним суб’єктом суспільно значущих соціальних взаємин.

Нормативною базою виховання є:

Конституція України;

Конвенція про права дитини (ратифікована Постановою ВР від 27.02.91 № 789-XII);

Закони України:

«Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII;

«Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ;

«Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40-IV;

«Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» вiд 18.03.2004 № 1629-IV;

«Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» від 06.07.2010 № 2442-VI;

«Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 08.09.2011 № 3715-VI;

«Про протидію торгівлі людьми» від 20.09.2011 № 3739-VI;

«Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» від 09.04.2015 № 314-VIII;

«Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» від 09.04.2015 № 315-VIII;

«Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 № 317-VIII;

«Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII;

А також: Концепція Нової української школи (2016), Глобальна програма дій з освіти в інтересах сталого розвитку (ЮНЕСКО, 2014), Концепція Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на 2016–2020 роки, Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580/2015, Концепція національно-патріотичного виховання дітей і учнівської молоді; Загальнодержавна програма «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2021р.» Концепція формування у підлітків національно-культурної ідентичності у загальноосвітніх навчальних закладах (2017); Концепція екологічної освіти України.

Виховна робота в закладі спрямована на систему цінностей і якостей особистості через розвиток її власних ставлень:

Засадами сучасного виховання є:

Гуманізм – система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність, створення умов для її повноцінного життя і психо-фізичного, духовного та соціального розвитку;

Дитиноцентризм – наскрізний принцип виховного процесу, що орієнтує на незаперечне визнання цінності у житті людини періоду дитинства, соціальні, вікові та індивідуальні потреби учня в освітньому процесі, його активну участь у шкільному житті та прийнятті рішень.

Холізм – виявляється у єдності навчання, виховання та розвитку. Єдності цілей виховання. Узгодження підходів у вихованні особистості дитини у школі, сім’ї та позашкільному закладі освіти.

Патріотизм - особливе, тобто безумовне і високосмислове почуття-цінність, яке характеризує ставлення особистості до народу, Батьківщини, держави та до самої себе. Базовими складниками почуття патріотизму є: любов до Батьківщини, народу, родини; діяльнісна відданість Батьківщині; суспільно значуща цілеспрямованість; гуманістична моральність; готовність до самопожертви; почуття власної гідності.

Повага – виявляється у повазі до особистості учня, незалежно від його віку, статусу та національної приналежності, дотримання його прав і свобод; недопустимість приниження честі та гідності, фізичного або психічного насильства, дискримінації за будь-якими ознаками. Орієнтує на взаємоповагу педагогів, учнів, батьків.

Рівність – визнання унікальності кожної дитини, в тому числі і з особливими потребами; недопустимість дискримінації дітей, зокрема й через формулювання неадекватних вимог до їхніх досягнень; допомога дітям і їхнім батькам у розкритті та реалізації здібностей і талантів дитини; визнання рівності особистісних позицій, відкритість і довіру між партнерами організації освітнього процесу.

Діалогічність – налагодження субʼєкт-субʼєктної взаємодії та спілкування між учасниками виховного процесу; створення умов в освітньому середовищі для налагодження порозуміння, самовираження, вільного висловлювання і можливості бути почутим; узгоджене розв’язання виховних проблем і досягнення виховних цілей.

Проєктування цілісного виховного простору. Передбачає розвиток соціально-педагогічної парадигми виховання, використання у практиці виховання форм і соціально-педагогічних технологій, що сприяють: профілактиці негативних соціальних явищ (наркоманії, девіантної, суїцидальної поведінки, поширенню ВІЛ/СНІДу, злочинності та інше), утвердженню здорового способу життя; підтримці особистісного розвитку; оптимізації взаємодії групи і особистості; формуванню толерантності, патріотизму, інших базових соціальних цінностей, соціально-значущих якостей; створенню сприятливого для життя і діяльності довкілля; розгортання доброчинності (тобто волонтерства) тощо. Соціально-педагогічна парадигма виховання вибудовується навколо соціально-значущих цілей і цінностей, та тих концептуальних ідей, можливих механізмів їх реалізації, що стратегічно працюватимуть на цілісний підхід у подоланні негативних соціальних явищ, активізацію громади у цьому процесі, пошук та впровадження інновацій, що передбачають необхідний позитивний соціальний ефект.

Соціально-педагогічна солідарність. Орієнтує на згуртування, солідарну єдність суспільства навколо соціально-значущої мети виховання шляхом інтеграції виховних сил суспільства у побудові цілісного виховного простору та вибудовування стратегії і тактики педагогічно доцільної взаємодії громадянського суспільства і владних структур у розв’язанні актуальних соціально-педагогічних проблем і задач на основі співпадання особистісних, суспільних і державних інтересів у вихованні підростаючих поколінь.

Наукові підходи до сучасного виховання:

Особистісно орієнтований методологічний підхід спирається на синтез встановлених психологічною та педагогічною наукою закономірності функціонування та розвитку особистості дитини у закладах загальної середньої освіти та розкриває особливості формування моральної самосвідомості дітей цього віку, особистісні трансформації, пов’язані з визначенням і вибором моральних цінностей.

Особистісно орієнтований підхід забезпечує право особистості на вільний вибір тих чи інших духовно-моральних цінностей, вироблення власної ціннісної позиції, та можливість у достойній для неї практичного втілення, долаючи дисгармонію у різноманітних життєвих ситуаціях та стверджуючись у моральному досвіді, поведінці, спілкуванні, діяльності.

Особистісно орієнтований підхід дозволяє зосередити увагу педагога на особистості дитини, її власному моральному досвіді, внутрішньому світі, що сприяє розкриттю творчого потенціалу вихованців, їхніх кращих моральних якостей, утверджує свободу морального вибору, а також протистоїть усередненню чи нівелюванню особистості.

Вибір у межах особистісно орієнтованого виховання гуманної поведінкової тактики сприяє створенню єдиного емоційно-чуттєвого діапазону вихователя і вихованця як умови самотворення і набуття власної відповідальної свободи дитиною.

Особистісно орієнтований підхід не обмежується лише виховними впливами на дитину, а будується на міжособистісній комунікації (діалогові) вихователя і вихованця і передбачає відповідність моральних завдань, які стоять перед дитиною її віковим особливостям, моральному і життєвому досвіду у з’ясуванні для себе смислу життя і найважливіших цінностей.

Аксіологічний підхід у взаємозв’язку з гуманістичним та особистісно орієнтованим методологічними підходами відіграє важливу роль у практичному і теоретичному осягненні особистістю моральних цінностей та усвідомленню їх можливостей у задоволенні моральних і духовних потреб. Згідно аксіологічного підходу моральні цінності не можуть існувати поза людиною і без людини, а виступають результатом її життєдіяльності, духовно-моральним надбанням. Рефлексія є неодмінною умовою усвідомлення власного вибору моральних цінностей та права іншого на такий вибір. Моральні цінності не можуть нав’язуватись особистості, оскільки вони є індивідуальними, такими якими їх бачить і розуміє сама особистість, як інтерпретує, виходячи з власного життєвого і морального досвіду, яким чином визначає життєві пріоритети.

Виховання дітей у закладах загальної середньої освіти не може здійснюватись спонтанно, а потребує врахування викликів часу та потреб самої особистості у цьому контексті.

Середовищний підхід розкривається у контексті виховного потенціалу освітнього середовища, в особливостях психологічного мікроклімату, полікультурному змісті шкільного виховання як співбуття і співдіяльності, міжособистісної взаємодії учнів і педагогів різних національностей і етносів, вивчення культури різних народів, толерантного ставлення до її носіїв таґрунтується на комплексі науково-філософських уявлень про те, чим є особистість і середовище та як вони пов’язані між собою. Цей підхід ураховує, що в результаті взаємодії середовища й особистості постає спосіб її життя, основні риси якого обумовлюються умовами середовища. Він тлумачить середовище як засіб виховання і як технологію опосередкованого управління (через середовище) процесом формування і розвитку особистості підлітка.

Прагнення педагогів віднайти шляхи гармонізації відносин, пом’якшення впливу кризових факторів і способи залучення учнів до соціально значущої спільної діяльності втілюються у педагогізації середовища, інтеграції виховних впливів значущих дорослих і референтних однолітків, посиленні його превентивності.

Превентивна складова виховного середовища закладу освіти забезпечується упорядкуванням сукупності організаційно-педагогічних умов, взаємодія й інтеграція яких забезпечує соціально-правову підтримку розкриття внутрішнього потенціалу, духовного розвитку і самореалізації особистості; сприяє виробленню нею ціннісного ставлення до себе, природи і суспільства; зменшує негативні впливи соціуму на дитину.

Компетентнісний підхід забезпечує використання набутих особистістю духовно-моральних цінностей у відповідній практико-орієнтованій поведінці (у системі вчинків), гуманістичному спілкуванні, душевно-продуктивних та емоційних контактах.

Компетентнісний підхід сприє поєднанню та інтегруванню теорії і практики в осягненні дітьми моральних і життєвих цінностей, здатність застосовувати отриманні знання у різних життєвих ситуаціях, використанню сучасних педагогічних технологій.

Компетентнісний потенціал виховання
№ з\п	Ключова компетентність	Ціннісні ставлення та практичні здатності
1	Спілкування державною (і рідною мовою у разі відмінності) мовами	Ціннісне ставлення: – усвідомлення ролі рідної (державної) мови як механізму національної і етнічної самоідентифікації, збереження світового мовного різноманіття, способу збереження культурних традицій і стратегій, аудіо- та візуалізацію культурного різноманіття свого народу; - любов до української мови; – усвідомлення ролі української мови в особистому житті, а також у житті нації і держави; – спілкування українською мовою у школі та поза школою   Практична здатність: – розуміти українську мову; – послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях та дотримуватися мовного етикету; – застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування; – формулювати чітко думки, дискутувати, наводити аргументи, відстоювати власну думку; – уміти правильно використовувати термінологічний апарат, спілкуватися в процесі начально-пізнавальної діяльності; – розвʼязувати конфлікти за допомогою спілкування; –популяризувати ідеї гуманізма, добра та краси; – протистояти засміченості мови, лайливим словам
2	Спілкування іноземними мовами	Ціннісне ставлення: - усвідомлення ролі іноземної мови як механізму глобалізації, як запоруки зручності самореалізації в умовах закордоння; – ціннісне ставлення до культурних надбань різних народів, соціальної рівності; – позитивне сприйняття інакшості та інтерес до культурних відмінностей; – толерантне ставлення до представників різних народів і культур; – запобігання проявам ксенофобії, нетерпимості і расизму   Практична здатність: – готовність прийняти представників інших культур такими, якими вони є; – знати і за потреби спілкуватися мовами інших народів; – володіти навичками міжкультурної взаємодії; – запобігати міжетнічним і міжкультурним конфліктам; – уміти розв’язувати конфліктні ситуації та знаходити компроміси
3	Математична    компетентність	Ціннісне ставлення: – усвідомлення важливості математичного мислення та математичних знань у життєдіяльності людини; – розуміння цілісної картини світу, закономірності розвитку суспільства, людських відносин, небезпек у застосуванні маніпулятивних технологій; – дотримування логіки і послідовності у мисленні та діях; – протистояння маніпулятивним впливам   Практична здатність: – розвивати критичне мислення; – аналізувати, систематизувати і сентизувати інформацію; – установлювати причиново-наслідкові зв’язки; – виокремлювати головні та другорядні цілі, ризики поведінки, ризиковані життєві ситуації й обирати шляхи їх вирішення
4	Компетентності у природничих науках і технологіях	Ціннісне ставлення: – розширення і поглиблення знань про предметний світ, сферу людських відносин та про себе; – критичне оцінювання результатів людської діяльності у природному середовищі   Практична здатність: – готовність до саморозвитку і опанування сучасними технологіями; – використовувати сучасні технології у своїй діяльності; – брати участь у дослідній і проектній діяльності
5	Інформаційно-цифрова компетентність	Ціннісне ставлення: – здійснення пошукової діяльності та виконання задач за алгоритмом; – уміння працювати з різними Інтернет-ресурсами; – розпізнавання достовірних і недостовірних джерел інформації; – протистояння Інтернет-агресії, Інтернет-булінгу тощо   Практична здатність: – уміти викоритовувати різні способи пошуку корисної інформації в довідникових джерелах (зокрема, за допомогою інформаційно-комунікативних технологій), критично мислити в процесі збору та обробки інформації; – дотримуватися етикету; – критично відбирати Інтернет-інформацію; – дотримуватися правил безпеки в Інтернет мережі та здатність протистояти інтернет-ризикам та маніпулятивним технологіям у ЗМІ та рекламі, соціальних мережах, комп’ютерних іграх
6	Уміння вчитися  впродовж життя	Ціннісне ставлення: – визначення мети та цілі власного життя і діяльності, планування й організація життя; – визначення близьких, середніх і далеких перспектив, розроблення стратегії життя; – уміння працювати самостійно і в команді; – користування різними джерелами інформації; – розширення знаннєвої та емоційної сфери, власні уявлення про життя; – застосовування різних поведінкових і комунікативних стратегій відповідно до мети діяльності та конкретної ситуації   Практична здатність: – уміти моделювати власний освітній розвиток, аналізувати, контролювати, корегувати й оцінювати результати освітньої діяльності; – прагнути оволодівати новими знаннями та навичками; – готовність удосконалювати свої моральні, морально-вольові якості та навички поведінки впродовж життя; – розуміти необхідності роботи над собою
7	Ініціативність і підприємливість	Ціннісне ставлення: – аналізування життєвих ситуацій; – презентування власної ідеї та ініціативи; – формулювання власних пропозицій, рішень; – виявлення лідерських якостей; – усвідомлення ціннісного змісту грошей, праці і рівності прав людей, праці батьків; – засудження споживацького способу життя та трудової експлуатації дітей   Практична здатність: – готовність брати відповідальність за себе та інших; – розвивати моральні якості для успішної професійної кар’єри; – брати участь у шкільних заходах, волонтерській діяльності, у трудових десантах і благодійних акціях
8	Соціальна та громадянська компетентності	Ціннісне ставлення: – усвідомлення змісту понять «громадянин», «патріотизм», «військово-патріотичне виховання», «готовність до захисту Вітчизни» як важливих складників життєдіяльності людини; – усвідомлення конституційного обовʼязку щодо громадянських прав та захисту суверенітету і територіальної цілісності України; – бажання брати участь у різних формах позакласної та позашкільної роботи військово-патріотичного спрямування; – участь у шкільному самоврядуванні і в дитячих громадських об’єднаннях   Практична здатність: – володіти навичками допомоги, самодопомоги, захисту та виживати в складних умовах; – готовність захищати Батьківщину; – дотримуватися конституційних норм, повага до державних символів, законів України; – гуманно ставитися до інших людей, бути здатним до альтруїзму, співчуваття, емпатії; – цінувати і поважати свободу інших, право на вибір та власну думку; – поважати гідність кожної людини
9	Обізнаність та  самовираження у сфері культури	Ціннісне ставлення: – ідентифікація себе як представника певної культури; – визначення ролі і місця українськоїк ультури в загальноєвропейському і світовому контекстах; – використання культурного досвіду в життєвих ситуаціях; – долучення до творчості, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби   Практична здатність: – поціновувати культурні здобутки людства та інтерес до них; – бути відкритим до культурного діалогу; – потреба у творчій діяльності, яка би відповідала здібностям і нахилам
10	Екологічна грамотність  і здорове життя	Ціннісне ставлення: – усвідомлення природи, як джерела свідомості і духовності; – усвідомлення людини як частини і результату еволюції природи; – усвідомлення діяльності людини й її потреб як чинника руйнування довкілля; – формування ставлення до природи як універсальної цінності; – визнання за об’єктами природи права на існування незалежно від привнесеної користі; – усвідомлення значущості здорового способу життя, фізичної підготовки та фізичного розвитку для повноцінного житття людини   Практична здатність: – уміти виокремлювати екологічний контекст будь-якого виду діяльності; – формувати практичні навички екологічно безпечної поведінки (вміти обирати діяльність, що наносить найменшої шкоди природі); – уміти застосовувати позитивні надбання народних традицій та етнічної культури у ставленні до природи й побутовій діяльності.

 

Ціннісне ставлення особистості до суспільсива і держави

Невирішені  проблеми	Основні завдання
ü Низький рівень сформованості відповідальності за власні вчинки в учнів; ü Недостатній рівень культури поведінки вдома, в гімназії та громадських місцях; ü Низький рівень соціальної активності      учнів у вирішенні загальносоціальних питань.	Ø  Формувати почуття поваги та гордості до рідного краю, народу, мови; Ø Формувати відчуття себе громадянином та патріотом України, шанування державних символів, Конституції України; Ø Виховання почуття патріотизму; Ø Розуміння правил взаємодії людей у колективі, суспільстві та безконфліктність їх спілкування, толерантного ставлення до представників інших національностей, шанобливого ставлення до їх культури, релігій, традицій; Ø Розуміння особистістю своїх прав, свобод, обов’язків.
Ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей
Невирішені проблеми	Основні завдання
1. Низький рівень сформованості потреби жити в суспільстві за загальноприйнятими нормами; 2. Недостатній рівень сформованості гуманістичних рис особистості; 3. Низький рівень знань про свій родовід; 4. Низька культура сімейно – родинних відносин; 5. Значне зростання жорстокості, грубості, неповаги, що призводить до булінгу у різних його проявах.	Виховувати: Ø Виховувати патріотизм, колективізм, свідому дисципліну, громадянську і соціальну відповідальність, непримиренність до аморальних вчинків; Ø Формувати моральну якість: правдивість, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, справедливість, гідність, взаємодопомога, товариськості, співпереживання, щедрість, повага до особистості, скромність.      Ø Формувати гендерну культуру

Ціннісне ставлення особистості до праці

Невирішені проблеми	Основні завдання
ü Недостатній рівень трудової активності; ü Праця людини розцінюється лише як спосіб існування; ü Низький рівень культури праці; ü Низький рівень бережливості, схильність до марнотратства	Ø формувати повагу до людини праці; Ø формувати уявлення про сучасний ринок праці; Ø формувати такі якості як ініціативність, працездатність, наполегливість; Ø формувати уявлення про принципи побудови професійної кар’єри.

Профорієнтаційна робота

Невирішені проблеми	Основні завдання
ü Низький рівень взаємозв’язку Добренського ліцею  і батьків у питаннях формування професійних намірів; ü Недостатня культура і методика професійної  орієнтації з боку сім’ї; ü недостатня потреба учнів у набутті професії	Ø Виховувати в учнів професійні наміри, які б відповідали їх бажанню, здібностям та потребі суспільства в кадрах; Ø Виховувати в учнів потребу і необхідність у кваліфікованій професійній діяльності

Ціннісне ставлення особистості до природи

Невирішені проблеми	Основні завдання
ü 1. Низький рівень екологічної культури; ü 2. Недбале ставлення до природи; 3. Нерозуміння значення шкоди, завданої природі, для життя суспільства.	Ø  Формувати пізнавальний інтерес до природи; Ø  Усвідомлювати взаємозв’язок власного здоров’я зі станом екології; Ø  Формувати моральну відповідальність за збереження природного довкілля

Ціннісне ставлення особистості до культури і мистецтва

Невирішені проблеми	Основні завдання
1. Низький рівень естетичної культури учня; 2.Низький інтерес до народного мистецтва; 3. Недостатня сформованість естетичних  переконань та смаків.	Ø  Формувати пізнавальний інтерес до мистецтва; Ø  Формувати системи мистецьких знань, понять, термінів, тлумачень; Ø  Формувати розуміння художніх шедеврів, вміння відрізняти цінності та квазіцінності (піднесене і потворне).

Ціннісне ставлення особистості до себе

Невирішені проблеми	Основні завдання
Недостатня результативність пропаганд здорового способу життя; Несформована потреба у регулярних заняттях фізкультурою; Недостатнє усвідомлення ролі режиму дня в  житті людини; Недостатній рівень санітарно – гігієнічних   знань і навичок; Недостатня обізнаність щодо дій під час виникнення критичних життєвих ситуацій.	Ø  Формувати усвідомлення цінності власного життя і збереження здоров’я (фізичного, психічного, соціального, духовного, культурного) свого і кожної людини; Ø  Усвідомлення готовності працювати над собою і своїми моральними якостями; Ø  Формувати навички самопізнання, самовизначення, самореалізації, самовдосконалення, самоствердження, самооцінки.

Робота з батьками

Невирішені проблеми	Основні завдання
ü Недостатній зв'язок Добренського ліцею  з батьками; ü Низький рівень педагогічної культури батьків; ü Низька зацікавленість батьків у результатах навчання та виховання своїх дітей.	Поглиблювати психолого – педагогічну підготовку батьків; Зміцнювати взаємозв’язки Добренського ліцею  і батьків; Удосконалювати систему педагогізації батьків.

Туристично – краєзнавча робота

Невирішені проблеми	Основні завдання
ü Недостатні знання учнів про історію рідного  краю; ü Низький відсоток охоплення учнів туристично – краєзнавчою роботою. ü Недостатня можливість у учнів подорожувати країною	Ø Формувати в учнів любов до рідного краю, прагнення поглибити свої знання про історію та особливості своєї Батьківщини; Ø Виховувати потребу в учнів до збереження та примноження історичних та культурних надбань краю; Ø Виховувати гордість за героїчне минуле свого народу, своєї Батьківщини.

Учнівське самоврядування

Невирішені проблеми	Основні завдання
ü Байдуже ставлення до доручень у системі самоврядування; ü Низька якість організації ефективності самоврядування. ü Слабка відповідальність за доручену справу	Виховувати громадянську позицію, національну самосвідомість; Через самоврядування залучити учнів до діяльності в колективі, суспільстві; Забезпечити високу якість і ефективність самоврядування; Формувати в учнів високі моральні якості, вміння співпрацювати на принципах рівності,  гласності, демократизму.

Діяльність учнівських організацій

Невирішені проблеми	Основні завдання
ü Недостатня усвідомленість переконань у необхідності діяльності дитячих організацій; ü Недооцінка ролі кожного учасника в житті організації; ü Низька активність учнів в організації діяльності учнівських об’єднань.	Ø  Виховувати колективізм; Ø  Формувати потребу активної участі в громадському житті Добренського ліцею, суспільстві; Ø  Формувати вміння керувати колективом.